Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
| Назва закладок | Опис |
|---|---|
| Рожеві крильця | Несамовито посміхались і пританцьовували |
| Сині стрибунці | Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
| Золота ріка | Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом!– подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.
Как я купил кодеин и поехал автостопом до Москвы
Ебанутый день выдался, братаны! Давайте я тебе расскажу историю, которая меня оторвала от реальности и забросила в глубины психа. Сидим с друзьями в гараже, пыхаем варево, и тут мне взбрело в голову взять и показать им на что я способен. Хапнул кодеин, взболтал мозги, и решил, что сегодня я поеду до Москвы на автостопе. Что за шуга? Ну, конечно, страх потеряться, оказаться в пиздецком дыме и сожрать транки.
Но сначала нужно было найти закладки. Вылезаю из гаража, обходил темные переулки, в поисках своего дилера. И вот, чудо, вижу его стоящим у подъезда с дерзким лицом и кепкой задранной. Ну разумеется, я к нему подошел смело и попросил хорошую дозу опиума. Он сначала на меня покосился, но потом решил сделать мне пранк - приставил крысу к губам и сказал, что это кодеин. Блин, даже не описать как я испугался!
Но, к счастью, он все-таки достал свои закладки - стирательную резинку, девочку, и конечно, сам кодеин. Молодцы, думаю я, придумали самую оригинальную упаковку! Вот и сунул он мне пакетик и жестом попросил скинуть ему бабки. Я ему дал свои последние бумажки, а он уже счастливо ушел на свои делишки.
Что ж, беру свои "награды" и двигаю дальше. Слава богу, что маленькая пиздюлечка не погибает, а живет своей жизнью. Пошел я автостопом, как бог велит. Прихожу на дорогу и поднимаю палец вверх, куда его поднимать, когда все переруливают?
Пару часов стоял на обочине, табачил свои проклятые пыхи и думал о жизни. Потом, наконец-то, кто-то решил остановиться. За рулем оказался парень с пирсингом в носу и дерзкими глазами. Говорю: "Ё, братуха, а можно подхватить до Москвы?" Он на меня покосился, махнул рукой и говорит, что впихну меня в свою железку.
В машине я обнаружил еще одного типа, который сразу обратил внимание на мои наркотики. Я понял, что у него такие же интересы, как и у меня. Веселье началось - мы весь путь бухали, бомбили варево и душили закладки. Парень за рулем оказался безумно крутым рэпером и еще растил атмосферу своими треками.
До Москвы мы добрались на двадцатом минутном рекорде. Рэперский братуха скинул меня возле одного из крутых граффити-холлов. Уходит, говорит, что было прикольно и чтоб я шел своей дорогой. И вот я стою, закончилась моя авантюра и начинается настоящий пиздец.
Так что, братишки, эта история показала мне, что в жизни нужно пробовать все и не бояться делать шаги в неизвестность. Хоть и была своей долей страха, но я по-настоящему насладился этим безумным путешествием.
